Історичний шлях міста Баштанки (до 1928 року Полтавки) починається з 1806 року, коли на казенних землях, де вона тепер розташована, царський уряд оселив переселенців з Полтавської та Чернігівської губерній.

Наприкінці 20-х років ХІХ ст. Полтавка стала військовим поселенням. У 1830 році вона входила до складу 1-го Бузького уланського полку. В селі на той час налічувалося 214 дворів і 1216 жителів.

Наприкінці ХІХ ст. в селі, що за адміністративним поділом як центр волості входило до Херсонського повіту Херсонської губернії, розміщувалось волосне управління, земська поштова станція, мешкало понад 7 тис. чоловік. Щотижня відбувався базар, тричі на рік – ярмарок. У 1887 році в селі діяло 44 дрібні, переважно борошномельні, підприємства і торгувало 27 крамниць. За даними 1905-го року тут налічувалося 9 ковалів, 5 шевців, 12 теслярів і 3 ткачів.

Першу школу в Полтавці було відкрито 1860 року. Наступного року розпочала роботу церковнопарафіяльна школа, яку відвідувало 20 дітей. З 1866 року в селі відкрилася перша земська школа, через 2 роки – друга, а в 1897 році – третя. У 1912 році земство побудувало в Полтавці першу дільничну лікарню на 10 ліжок. Силами місцевої інтелігенції в Полтавці в 1899 році було створено селянський театр. Організатором його був начальник поштового відділення К. І. Балафатов.

Перша світова війна привела до розорення селянських господарств. Звістку про перемогу Жовтневого повстання в Петрограді принесли в село в листопаді 1917 року солдати-фронтовики. У грудні 1917 року в Полтавці було створено волосний революційний комітет, а в січні наступного року обрано волосну Раду селянських депутатів, яка приступила до розділу поміщицьких земель і майна серед малоземельних і безземельних селян. 24 серпня 1919 року район захопили денікінці. 16 вересня 1919 року у Полтавці розпочалося антиденікінське повстання, яке увійшло в історію під назвою «Баштанська республіка». Майже два місяці трималася у ворожому оточенні волелюбна республіка. Та сили були нерiвними. 19 листопада 1919 року бiлогвардiйцi увiрвались у село. Вони жорстоко розправилися з жителями Полтавки.

Після закінчення громадянської війни в селі почалася відбудова. В 1922 році в Полтавці організуються невеликі сільськогосподарські артілі – «Нове життя», «Воля», «Червоний орач» та ін., розширилася лікарня, відкрилася амбулаторія, аптека. Налагоджувалась робота шкіл – уже в 1920 році працювало 4 трудові школи. Важливою подією в культурному житті Полтавки стало відкриття в 1921 році народного клубу ім. Т. Г. Шевченка. 7 лютого 1928 року с. Полтавку перейменовано на Баштанку. З 1926 по 1928 роки в селі було створено два машинно-тракторних товариства «Прогрес» та «Шлях до соціалізму». 1929 – 1930 рр. в Баштанці створено колгоспи ім. Комінтерну, ім. Правди, «Червона Баштанка», «Політвідділ» та ін. Навесні 1929 року в селі організовано тракторну колону. На її базі восени 1929 року була створена одна з перших на Миколаївщині машинно-тракторна станція (МТС).

У травні 1930 року в Баштанці було відкрито кінотеатр. В 1935 році гостинно відчинив двері районний Будинок культури ім. Шевченка, де працювала районна бібліотека з читальним залом.

У роки Другої Світової війни близько 10 тис. чоловік з Баштанського району воювали проти ненависного фашизму. 12 серпня 1941 року гітлерівці захопили Баштанку. Розпочався режим терору і грабіжництва. У жовтні 1943 р. підпільні групи Баштанського району об’єдналися в партизанський загін під командуванням І. Я. Калініченка. В результаті Березнегувато-Снігурівської операції військами 3-го Українського фронту під командуванням генерала армії Р. Я. Малиновського з 9 по 15 березня 1944 року було звільнено території Баштанського району від німецько-фашистських загарбників.

За мужність і героїзм, виявлені в боях за звільнення населених пунктів Баштанського району було присвоєно звання Героя Радянського Союзу: Романюку Г. П., Сотніченку М. І., посмертно Сивкову В. О. та Крестьянінову П. К. На баштанській землі народились Герої Радянського Союзу – наші земляки: Агеєв Л. М., Бондаренко І. А., Будюк М. В., Гребенюк М. А., Григор’єв І. Я., Желєзний М. Я., Лебідь Г. Ю., Летучий О. Я., Пєгов Г. І., Павлов І. М., Федоров Б. В.

Пiсля закінчення окупацiї село почало вiдбудову. В 1944 р. вступили до ладу райпромкомбінат, промислова артіль, млин, почала працювати МТС, почали функціонувати лікарня та дитячий садок. У вересні відкрили двері початкова і семирічна школи. Працював районний Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка. В 1945 р. вступив в дію місцевий радіовузол.

З 1963 року Баштанка стала селищем міського типу. Працюютьпошта, телеграф, готель, двоповерховийунiвермаг та iншi магазини. Комунальнийжитловий фонд за 1962-1969 роки зрiс у 4 рази. Прокладеноводопровiд. В центрiвиросли десятки двоповерховихбагатоквартирнихбудинкiв, заасфальтовановулицi, тротуари. Реконструйованостадiон «Колос». В 1960 роцiзбудованокінотеатр«Комсомолець». В 1965 роцiвiдкритомузичну школу, в 1969 роцiзбудовано нове двоповерховепримiщеннярайонної бiблiотеки. В 1973 роцi став до ладу Баштанськийсирзавод, продукція якого відома не тільки в Україні, а й за її межами.

Для розвитку садівництва у вересні 1978 року було організоване Баштанське міжколгоспне підприємство «Зоря Інгулу», одне з найбільших на півдні України (з квітня 2000 р. ЗАСТ «Зоря Інгулу»).

Баштанський район - район сільськогосподарський. Вирощування хліба - споконвічна праця баштанчан. У 70-х роках минулого століття всю країну облетіла слава про баштанський акорд. У господарствах району була впроваджена акордно-преміальна система оплати праці. В короткі строки у Баштанці було збудовано другий в Україні комбікормовий завод. У 1975 році створено виробниче об’єднання «Колгосптваринпром».

У 80-х роках виріс багатоповерховий мiкрорайон «Сiльгосптехнiка», збудовано цiлий масив житлових будинкiв районного садiвничого об’єднання «Зоря Інгулу», здано в експлуатацiю нове примiщення середньої школи №2, центральної аптеки, 4-х дитсадків, нову міську бібліотеку №2 та дитяче містечко «Казка».

У 1987-му році селище міського типу Баштанка стало містом. Указом Президії Верховної Ради Української РСР за №3685-ХІ від 11 березня 1987 року смт. Баштанка віднесено до категорії міст районного підпорядкування.

Баштанка продовжувала розвиватись далі. Сьогодні Баштанський район добре знають не тільки в області, а й далеко за її межами. Баштанщина гідно продовжує і збагачує славні героїчні і трудові традиції минулих поколінь. Наш район став визнаним лідером економічного розвитку серед сільських районів Миколаївщини, флагманом у сфері соціального захисту, медицини, освіти, культури. Реалізовувалось безліч проектів і програм, реформувалось житлово-комунальне господарство, проводились капітальні ремонти загальноосвітніх та дошкільних закладів, відкривались нові аптеки, магазини, салони-перукарні, кафе; відкрито гімназію, плавальний басейн у гімназії, бювети питної води, новий шкільний корпус для початкових класів ЗОШ №1, стоматологічні клініки, автозаправки; в мікрорайоні «Агропромтехніка» відкрито заклад сімейної медицини, у центрі міста відкрито соціально-медичне відділення реабілітації «Калина». Відкрито Центр вільного доступу до Інтернет у Баштанській центральній районній бібліотеці, дитячій районній бібліотеці та бібліотеках-філіях: Христофорівській, Інгульській, Привільненській №1; ринок «Експрес».

Медична допомога населенню району надається силами працівників центральної районної лікарні, Центру первинної медико-санітарної допомоги Баштанського району, 11 амбулаторій та 22 ФАПів. Баштанська ЦРЛ має статус «Лікарня доброзичлива до дитини», працюють програми «Клініка – дружня до молоді» та «Медичні кадри Миколаївщини 2013-2017 рр.». В поліклінічному відділенні ЦРЛ відкрито кабінет «Довіра». Була проведена велика робота з покращення матеріальної бази Баштанської районної лікарні, з реалізації інвестиційних проектів, зі створення лікарні інтенсивного лікування. Придбано новий цифровий флюорограф, лапароскопічну стійку, відкрито нову операційну з новим обладнанням, відділення гемодіалізу, томографічний кабінет. 12 березня 2018 року у Баштанській ЦРЛ відкрито відділення невідкладних станів та анестезіології й реанімації.

Значним резервом динамічного розвитку економіки, створення нових робочих місць є розвиток підприємництва. Справжньою окрасою міста стали магазини «Соборний», «Полтавський», «Будівельні матеріали», «Декор», торгівельний дім «АТБ», кафетерій «Крістіна», кафе «Ярославна», магазини: «Світ комп’ютерної техніки», «Алла», «Хамелеон», «Автомотовело», «Оксана» та ін.

Талановиті учні загальноосвітніх шкіл міста та району приймають участь та стають переможцями багатьох районних, обласних та всеукраїнських олімпіад, конкурсів та проектів.

Центром спортивного життя міста і району є Баштанська дитячо-юнацька спортивна школа (відкрита у 1972 р.). Досягнення багатьох вихованців школи – предмет гордості не тільки їх тренерів, а й усіх баштанчан. Високих результатів досягли спортсмени-байдарочники: майстер спорту міжнародного класу, багаторазовий чемпіон України, чемпіон Європи, чемпіон світу серед молоді та юніорів Олег Кухарик; багаторазова чемпіонка України та бронзова призерка світу Інга Моторна; Юлія Колесник, Олександр Печенюк, Сергій Гоберлас. Успішно тренуються і юні футболісти, і вихованці відділення важкої атлетики та греко-римської боротьби.

31 серпня 2016 року розпорядженням Миколаївської облдержадміністрації було надано дозвіл Баштанській міській, Добренській, Новоіванівській, Новопавлівській, Новосергіївській, Пісківській, Плющівській, Христофорівській та Явкинській сільським радам на добровільне об’єднання територіальних громад в Баштанську міську об’єднану територіальну громаду з центром у м. Баштанка. 18 грудня 2016 року відбулися вибори голови об’єднаної територіальної громади. 28 грудня 2016 року – дата створення Баштанської ОТГ. Загальна площа Баштанської міської ОТГ становить 77384,6159 га. Загальна кількість населення 22740 осіб (59,1 % від кількості жителів Баштанського району). На території громади працюють 4 промислові підприємства, 19 великих сільськогосподарських товариств, 217 фермерських господарств та 1719 одноосібників. Торговельні послуги надають 819 торгових точок, у т. ч. 215 магазинів, 24 заклади громадського харчування, 46 закладів побутового обслуговування, 7 АЗС, 10 аптечних кіосків та аптек, діє 4 ринки (2 продовольчі, 1 промисловий та Ярмаркова площа). На території ОТГ функціонують 13 дошкільних навчальних заклади, 12 загальноосвітніх шкіл, 3 позашкільні заклади (БДЮТ, ДЮСШ, музична школа).

30 червня 2019 р. утворилася Лоцкинська ОТГ. Об’єдналися села: Лоцкине, Новоолександрівка та Перемога. Жителів близько 3000 осіб

Баштанщина багата на працьовитих і талановитих людей. Звання Героя Соціалістичної Праці свого часу було присвоєно Єрешку В. Т. (17.06.1928 – 05.11.2004), уродженцю с. Баштанка; Іванцю О. І. (28.05.1937 – 10.05.2002), уродженцю с. Красний Став; Махну В. М. (нар. 05.02.1929), уродженцю с. Трудове; Поточилову А. Г. (20.10.1908 – 24.12.1973), уродженцю с. Явкине; Чигрину С. Л., уродженцю с. Баштанки.

Гордість нашого краю О. О. Сизоненко (20.09.1923 - 13.09.2018.) - український письменник, прозаїк, публіцист, есеїст, кіносценарист, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (1984), літературної премії в галузі новелістики імені Юрія Яновського (1987), літературно-мистецької премії імені Івана Нечуя-Левицького (2001), уродженець с. Новоолександрівка. С. П. Бойченко (1912-1987) – перший радянський рекордсмен світу з плавання, уродженець с. Мар’ївка; Г. О. Довженко (1899-1980) – заслужений художник України, уродженець с. Полтавка; Г. А. В’язовський (1919-1996) – літературний критик, доктор філологічних наук, професор, уродженець с. Полтавка; Р. І. Фощенко (1908-1970) – режисер Київської кіностудії хронікально-документальних фільмів, уродженець с. Полтавка; Єсипенко П. Є. (29.06.1919 – 14.04.2013), академік, дійсний член Академії будівництва України, мав вчене звання «Доктор будівництва», лауреат Державної премії Української РСР у галузі науки і техніки (1983), уродженець с. Баштанка; Макаров А. В. (нар. 02.01.1937), кандидат медичних наук, професор, ведучий торакальний хірург країни, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998, 2004), уродженець с. Інгулка; Пащенко В. І. (нар. 26.03.1945), заслужений артист України, актор Київської кіностудії імені О. П. Довженка, проживав у с. Привільне до 1963 р.; Задирака К. В. (20.05.1911 – 1967), радянський вчений, доктор фізико-математичних наук, старший науковий співробітник Інституту математики НАН України, уродженець с. Інгулка; Кулик І. Т. (1902 - невідомо), кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту історії України Академії наук Української РСР, дослідник історії України 1917 – 1920 та 1941 – 1945 рр., уродженець с. Привільне; Нем’ятий В. М. (08.10.1926 - 25.02.1990) — український радянський історик, доктор історичних наук (з 1983 року), професор, уродженець с. Новогеоргіївка та інші.

Баштанці бережуть і шанують історичну пам’ять про видатних земляків та події, що відбувалися у нашому краї. У Баштанці та селах району відкриті меморіальні дошки на честь Героїв Радянського Союзу Г. Ю. Лебідя, Б. В. Федорова, Желєзного М. Я., Бондаренка І. А., Агеєва Л. М., І. М. Павлова, О. Я. Летучого, М. А. Гребенюка, І. Я. Григор’єва, Г. І. Пєгова, М. В. Будюка. Також відкрито меморіальні дошки тим людям, які отримали звання Героя Радянського Союзу за визволення населених пунктів Баштанщини в роки війни: Романюку Г. П. - меморіальну дошку встановлено на адміністративному приміщенні стадіону «Колос»; Сотніченку М. І. - на будівлі Баштанської центральної районної бібліотеки; Сивкову В. О. та Крестьянінову П. К. - на приміщенні Явкинської ЗОШ I-III ст.

В останні роки відкрито гранітний бюст Т. Г. Шевченку (2001), пам’ятний знак воїнам-інтернаціоналістам до 13-ї річниці виведення радянських військ з Афганістану (2002), на старому цвинтарі в центрі міста відкрито пам’ятний знак на братській могилі загиблих баштанських повстанців у 1919 р. (2006), до 200-річчя міста встановлено пам’ятний знак «Баштанка 1806-2006» зі сторони Нового Бугу (2006), встановлено пам’ятний знак «В’язням-жертвам нацизму 1941-1945 років» (2008), відкрито пам’ятний знак на честь загиблих в роки Голодомору 1932-1933 рр. (2008), у Мар’ївській ЗОШ відкрито музей С. П. Бойченка (2009), у м. Баштанка відкрито погруддя Бойченку С. П. – першому радянському рекордсмену світу з плавання (уродженцю с. Мар’ївка), (2009) та ін.

Районний центр: м. Баштанка. Відстань від м. Миколаїв - 66 км. Місто перетинає автострада Одеса - Дніпропетровськ. Площа міста - 892 га, площа сільгоспугідь – 15,6 тис. га., загальна площа зелених насаджень складає 37,0 га.

Населення району: за даними Головного управління статистики у Миколаївській області (станом на 1 липня 2016 року) у Баштанському районі проживало 37,6 тис. осіб, з них 12,7 тис. мешкало в м. Баштанка.

Природні умови

Баштанський район займає площу 170 616 га (6,9 % від загальної території області). Район розташований у східній частині Миколаївської області і лежить у межах Причорноморської низовини. Рельєф низовинний, слабо розчленований, ґрунтовий покрив головним чином складається з південних чорноземів звичайних середньо і мало гумусних, місцями зустрічаються засолені ґрунти.

З корисних копалин промислове значення мають поклади пісків і глин.

Район належить до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Згідно агрокліматичному районуванню район відноситься до північних регіонів області, які характеризуються континентальним, теплим, помірно засушливим кліматом, середньорічна температура повітря яких + 10◦С. Характерно: тривале, жарке, мало дощове літо, коротка тепла осінь, коротка малосніжна зима, рання, тепла, коротка весна.

До природної рослинності належать типчаково-ковилові степи з незначним ксерофітним різнотрав’ям. Головною річкою є Інгул (з притокою Громоклеєю), яка впадає у Бузький лиман Чорного моря. Малі річки влітку пересихають.

Лісові масиви: ліси - 3834,0 га, в т.ч. листяні породи – 2845 га (74,2%), хвойні – 989 га (25,8%). Середній вік насаджень становить 40-50 років. Є штучно створені лісові масиви на схилах балок та в надзаплавних терасах річок Інгулу і Громоклеї. Загальна площа державного лісового фонду – 8845,1 га (в т.ч. в оренді – 100,0 га). Проводяться  протиерозійні заходи, будівництво гідротехнічних споруд, насадження полезахисних та прияружних лісосмуг тощо. Ландшафтно-ботанічні заказники: лісове урочище «Мар’ївське», «Христофорівські плавні», «Інгульський», «Привільне». Ботанічні заказники: «Добра Криниця», «Балка Лозноватка», «Старогорожене», «Виноградівка», «Доброкам’янка». Ботанічний пам’ятник природи «Громоклеєвський».