RSS

Відслідковуйте новини

через RSS стрічку

Видатні люди Баштанщини

Смола Оксана

 Гордість сучасної літературної Баштанки – прозаїк Оксана Смола - член Національної спілки письменників України (2013), лауреат Міжнародного конкурсу «Коронація слова» (ІІ премія в номінації «П’єси», 2014); лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Ірини Вільде (2012); лауреат Всеукраїнської літературної премії ім. Романа Федоріва (2012); лауреат обласної культурно-мистецької премії ім. Миколи Аркаса (2012).

Народилася і проживає в Баштанці. Як прозаїк, Оксана Смола вперше заявила про себе у 2007 році в часописі Національної Спілки письменників України «Вітчизна», згодом були публікації в «Березолі», у письменницькій газеті «Літературна Україна», у культурно-мистецьких виданнях: «Тернопільський оглядач», «Золота Пектораль» (Тернопільська обл.), «Перевал» (Івано-Франківськ). Першою була книга «Першотвори», яка побачила світ у 2007-му році. В Баштанській центральній районній бібліотеці відбулася презентація книги за участю авторки. До цієї збірки увійшли три прозові твори: оповідання «Хуртовина», новела «Дикі танці» та фрагменти роману-мозаїки «Смуток і радість». До виходу збірки ці твори побачили світ у 2006-2007 роках в обласній пресі та у часописах Національної Спілки письменників України «Вітчизні» і «Дзвоні». Весь наклад збірки «Першотвори», виданий за меценатські кошти, було передано у дарунок бібліотекам та школам району. Про роман «Смуток і радість» відомий письменник і літературознавець Петро Сорока написав: «Оксана Смола з міста Баштанки увійшла в літературу романом «Смуток і радість», увійшла, хочеться  вірити,  назавжди.  Світлий,  яскравий  і  успішний  дебют!».

Роман-мозаїка «Рух назустріч Світлу» (2010), виданий за конкурсною Програмою підтримки вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження у Миколаївській області на 2006-2010 роки, відзначений літературною премією ім. Ірини Вільде 2012 року. Наприкінці 2011-го року окремою книжкою вийшло повідання «Білий рояль», яке раніше було оприлюднене в часописі «Дзвін». За публікацію цього твору авторка стала лауреатом Всеукраїнської літературної премії імені Романа Федоріва, яка започаткована часописом «Дзвін» у 2010 році за кращі публікації року.

«Вернісаж одного оповідання» - таку назву мала презентація «Білого рояля» у вітальні Миколаївського художнього музею ім. В. Верещагіна у березні 2012 року. Цього ж року письменниця стала лауреатом обласної премії ім. Миколи Аркаса в номінації «Просвітницька діяльність».

Про талант нашої землячки говорить і те, що 5 червня 2014 року у Києві відбулось нагородження лауреатів премії престижного Міжнародного конкурсу романів, п'єс та кіносценаріїв «Коронація слова - 2014». Другу премію в номінації «П’єси» за твір «Будинок милосердя» отримала Оксана Смола.

Схвальний відгук авторці надійшов від відомого українського письменника, нашого земляка Олександра Сизоненка: «Яка ж багата у вас душа! Ви дуже тонко сприймаєте небо і землю, дерева, квіти, музику, красу людську, зовнішню і внутрішню красу Світу і Всесвіту».

Оксана Смола презентує свої твори на засіданнях літературно-мистецького клубу «Роксолана» при Баштанській центральній районній бібліотеці.

Твори

Агов, люди! : новели / О. Смола // Дзвін. – 2013. – №10. –  С. 67 — 88.

Білий рояль : оповідання / О. Смола. – Миколаїв: видавець П. М. Шамрай, 2011. – 56 с., іл.

Білий рояль : оповідання / О. Смола // Дзвін. – 2011. – №8. – С. 79 — 100.

Білий рояль : фрагмент оповідання / О. Смола // Літературна Україна. – 2012. – 16 лют. – С. 9: іл.

Віват, життя : новела / О. Смола // Голос Баштанщини. – 2016. – 15 груд. – С. 10 – 11.

Дикі танці : новела / О. Смола // Соціальний захист. – 2009. – № 7. – С. 52 — 55.

Дикі танці : новела / О. Смола // Дзвін. – 2008. – № 12. – С. 86 — 89.

Дикі танці : новела / О. Смола //Золота арфа : Творчість молодих митців Миколаївщини. – Миколаїв: Атол, 2006. – С. 371 — 380.

Духовний альпінізм Світлани Антонишин : рецензія / О. Смола // Дзвін. – 2015. – № 4 - 5. - С. 191 — 194.

Етюди / О. Смола // Літературна Україна. – 2009. – № 30. – 17 верес. – С. 4.

Етюди / О. Смола // Голос Баштанщини. – 2008. – 8 листоп. – С.3

З думкою про вічність : добірка поезій / О. Смола // Дзвін. – 2010. – №5 — 6. – С. 12 — 16.

Краса зникаюча і вічна : етюди / О. Смола // Тернопільський оглядач. – 2008. – № 40. – С. 29.

Люстерко : новела / О. Смола // Золота Пектораль. – 2009. – № 3 — 4. – С. 26 — 28.

Марічка Сирота : новела / О. Смола // Березіль. – 2009. – № 5 — 6. – С. 105 — 113.

Марічка Сирота : новела / О. Смола // Голос Баштанщини. – 2009. – 30 квіт. - 23 трав.

Метаморфози  за  вікном : етюд /  О. Смола  //  Тернопільський оглядач. – 2008. – № 33. – С. 35.

Мить краси, як вічність… : етюди / О. Смола // Голос Баштанщини. – 2008. – 15 січ. – С. 4.

Міражі : повість / О. Смола // Дзвін. – 2014. – №11 — 12  –  С. 47 — 67.

Море… : новела / О. Смола // Голос Баштанщини. – 2016. – 5 листоп. – С. 4 — 5, 6.

Першотвори / О. М. Смола. – Миколаїв : Миколаївська обласна друкарня, 2007. – 72 с.

Планета квітів: етюди / О. Смола // Сонячне гроно : щорічний літературний альманах. – 2012. – С. 88 – 90.

Прощальне соло: новела / О. Смола // Дзвін. – 2010. – № 11. – С. 83 — 88.

Рух назустріч Світлу : роман-мозаїка / О. Смола. – Миколаїв: Іліон, 2010. – 280 с.

Рух назустріч Світлу : роман-мозаїка (фрагменти) / О. Смола // Перевал. – 2010. – №1. – С. 42 — 67.

Санаторні етюди / О. Смола // Дзвін. – 2009. – № 5 — 6. – С. 80 — 95.

Світовий Вавилон: пружина розкручується: постфактум "Записок..." Ліни Костенко : есе // О. Смола //Дзвін. – 2012. – №10. – С. 124 — 129.

Смуток і радість : роман-мозаїка ( фрагменти) / О. Смола // Дзвін. – 2007. – № 8. – С. 59 — 83.

У ритмі танцю: новела / О. Смола // Рідне Прибужжя. – 2006. – 11 листоп.

Хуртовина : оповідання / О. Смола // Вітчизна. – 2007. – № 5 - 6. – С. 92 — 107.

Яблуко спокуси : новела / О. Смола // Березіль. – 2011. – № 11 — 12. – С. 100 — 106.

Web - ресурси

Николаевский прозаик стала лауреатом Всеукраинской литературной премии [Электронный ресурс] // NikLife : Интернет журнал - Электрон. данные. - Режим доступа : http://niklife.com.ua/focus/28983. - Название с экрана.

Павленко, В. Николаевская писательница О. Смола презентовала свою книгу «Білий рояль» [Электронный ресурс] / В. Павленко // MK.MK.UA : Николаевская общественно-политическая интернет-газета - Электрон. данные и фото. - Режим доступа : http://www.mk.mk.ua/rubric/culture/2012/04/05/06597/. – Название с экрана.

Смола Оксана Миколаївна [Електронний ресурс] // Баштанська райдержадміністрація. Баштанська районна рада : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://bashtanka.mk.gov.ua/ua. – Назва з екрана.

Смола, О. Планета квітів [Електронний ресурс] / О. Смола // Золота пектораль : Літертурно-мистецький та громадсько-публіцистичний часопис : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://zolotapektoral.te.ua/oksana-smola-planeta-kvitiv/ – Назва з екрана.

Творчий вечір Оксани Смоли, письменниці й художниці з м. Баштанка [Електронний ресурс] // Баштанка НЕТ – Баштанка та Баштанський район : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://bashtanka.net/news/tvorchij_vechir_oksani_smoli_pismennici_j_khudozhnici_z_m_bashtanka/2016-03-22-7429. – Назва з екрана.

Кухарик Олег

Нар. 25.04.1997 р.

 

 Олег Кухарик народився 25 квітня 1997 року в м. Баштанка. Вихованець Баштанської дитячої юнацької спортивної школи. Веслуванням почав займатись у 12 років. Перший тренер Олега – Заслужений тренер України Віктор Димедюк згадує, що вже у першому сезоні хлопець здобув перемоги. На перших змаганнях у 2009 році у відкритій першості ДЮСШ, присвяченій Дню міста Баштанки, прийшла перша перемога.

У 2010 році Олег став студентом Миколаївського вищого училища фізичної культури. 2011-й рік приніс перемогу на чемпіонаті України. У збірній України з 2012 року. Сьогодні Олег - майстер спорту України, багаторазовий чемпіон України, призер чемпіонату Світу, чемпіон Європи.

На Кубку України – 2013 (Кубок України пам’яті олімпійської чемпіонки Ю. Рябчинської, 23 – 28 квітня, м. Дніпропетровськ, перший етап) отримав друге місце у байдарці-одиночці на дистанції 1000 м та перше місце на 1000 м у байдарці-двійці. На другому етапі відбіркових змагань Кубку України – 2013 з греблі на байдарках і каное, який проходив з 29 травня по 1 червня 2013 року в Дніпропетровську у складі байдарки-четвірки – перше місце, в байдарці-двійці – друге місце. В боротьбі байдарок-одиночок Олег показав найкращий результат і отримав перемогу та згідно результатів змагання виконав норму майстра спорту України. 27 червня 2013 року приймав участь у Міжнародних змаганнях у м. Познань (Польща) у складі збірної України. На Чемпіонаті Світу серед юніорів та молоді (17 – 20 липня 2014 р., м. Сегед, Угорщина) – 6-е місце.

1 липня 2015 р. в Дніпропетровську відбувся чемпіонт України з греблі на байдарках і каное серед юніорів та молоді до 23-х років. Серед юніорів байдарочник Олег Кухарик став чемпіоном в одиночці на 500 м і 1000 м та у четвірці на 200 м.

25 липня 2015 року на молодіжному Чемпіонаті світу з веслування на байдарках та каное в Португалії (Монтемор-о-Вельо) Олег став бронзовим призером Кубка Світу в байдарці-одиночці на дистанції 1000 м. Вперше за 25 років юніорами збірної України було досягнуто такого значного результату. Олег Кухарик показав результат 3.38,532.

17 – 20 вересня 2015 р. в румунському місті Басков відбувся чемпіонат Європи з греблі на байдарках і каное серед юніорів та молоді до 23 років. У перегонах байдарок-одиночок на дистанції 1000 м Олег здобув срібну нагороду, а 500-метрівку подолав першим, отримавши золоту медаль (1.42.776 хв.).

На Чемпіонаті України зі спеціальної підготовки з веслування на байдарках і каное, який відбувся у Херсоні 27 - 29 березня 2016 року у Олега Кухарика дві перемоги: - він виграв свою коронну «тисячу» та спринт.

4-7 травня 2016 р. у м. Дніпропетровськ на Чемпіонаті України з греблі на байдарках і каное, присвяченому олімпійській чемпіонці Юлії Рябчинській, Олег Кухарик став чемпіоном Кубка України.

У 2016 році Олег Кухарик приймав участь у змаганнях трьох Кубків Світу, які проходили у Німеччині, Чехії, Португалії. На етапі Кубка Світу з греблі, який проходив у німецькому місті Дуйсбург 22 травня 2016 р., Олег Кухарик зайняв перше місце на дистанції 500 метрів у байдарці-одиночці з найкращим результатом 1.38,040 (тренер Олександр Симонов). Приймав участь на черговому етапі Кубка Світу з веслування на байдарках і каное, який проходив з 27 по 29 травня 2016 р. у чеському місті Рачіце. В байдарці-двійці з миколаївцем Віталієм Цурканом зайняли третє місце з результатом 3.15,967. Черговий етап Кубка Світу проходив у місті Монтемор-о-Велью (Португалія, червень 2016). В греблі на байдарці-одиночці на дистанції 500 м Олег зайняв третє місце, показавши результат 1.42,004.

21 травня 2017 р. в Монтемор-о-Велью (Португалія) завершився 1-й етап Кубка світу – 2017 з веслування на байдарках і каное. Золото вибороли українські чоловічі екіпажі байдарок-четвірок (500 м) і байдарок-двійок (1000 м), у складі яких був Олег Кухарик. А за результатами перегонів байдарок-одиночок (500 м) Олег став чемпіоном Кубка світу.

10 червня 2017 р. у Дніпрі відбувся чемпіонат України серед молоді. Ці змагання стали відбірковими для участі спортсменів у молодіжному чемпіонаті Європи. Олег здобув перемогу серед одиночників на дистанції 1000 м і здобув право боротися у складі збірної України на європейській першості. З 23 по 25 червня 2017 р. в Бєлграді проходив чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное серед молоді. Олег Кухарик вперше став чемпіоном Європи в одиночці на дистанції 1000 м, випередивши свого суперника на 0,06 секунди, його час – 3.31.8. Другу медаль Олег завоював на дистанції 500 м, з часом 1.39 секунди. Також Олег здобув бронзову нагороду на дорослому чемпіонаті світу.

На змаганнях в румунському Пітешті 27-30 липня 2017 р. байдарочник Олег Кухарик став переможцем чемпіонату світу серед молоді та юніорів. Він фінішував першим на дистанції 500 м, випередивши свого головного конкурента в цьому сезоні бельгійця Артура Петерса.

29 липня 2018 року у м. Пловдив (Болгарія) Олег Кухарик став Чемпіоном світу у змаганнях з греблі на байдарках і каное серед юніорів. Він став чемпіоном у байдарці-одиночці на 500 м. Олег виграв дистанцію з часом 1:36,078 хв.

Про Олега Кухарика в ЗМІ:

Вітаємо з перемогою // Голос Баштанщини. — 2015. — 24 верес. — С. 1.

Курочкіна, Л. Знайшов себе у спорті / Л. Курочкіна; інтерв’ю з О. Кухариком // Голос Баштанщини. — Баштанка сьогодні. — 2013. — 20 лип. — С. 5.

Курочкіна, Л. Його життя – спорт / Л. Курочкіна // Голос Баштанщини. — 2014. — 23 серп. — С. 3.

Курочкіна, Л. Кубок України - 2013 / Л. Курочкіна // Голос Баштанщини. — Баштанка сьогодні. — 2013. — 16 трав. — С. 5.

Николаевцы в олимпийской сборной // Южная правда — 2016. — 19 июля. — С. 1.

Первов, Г. Гребцы открыли сезон / Г. Первов // Южная правда — 2016. — 7 апр. — С. 4.

Інтернет-ресурси:

Веслування. Кубок світу. Українці виграли три золота в Німеччині [Електронний ресурс] // FromUA.NEWS : веб-сайт. — Текст. дані. — Режим доступу : http://fromua.news/about. — Назва з екрана. — Дата публікації : 22.05.2016. — Дата перегляду : 17.11.2016.

Николаевец Олег Кухарик добыл «золото» Кубка мира по гребле [Электронный ресурс] // Мой Город : интернет-издание — Текст. данные. — Режим доступа: https://mycity.mk.ua/news/247045. — Название с экрана. — Дата публикации : 23.05.2016. — Дата просмотра : 17.11.2016.

Синявский, В. Николаевский байдарочник Олег Кухарик стал трехкратным чемпионом Украины среди юниоров [Электронный ресурс] / В. Синявский // Николаевские новости : николаевская областная общественно-политическая газета. — Текст. данные. — Режим доступа : http://www.niknews.mk.ua/2015/07/01/nikolaevskij-bajdarochnik-oleg-kuharik-stal-trehkratnym-chempionom-ukrainy-sred-juniorov/. — Название с экрана. — Дата публикации : 01.07.2015. — Дата просмотра : 17.11.2016.

Україна виграла три "золота" на Кубку світу з веслування [Електронний ресурс] // Обозреватель українською. — Текст. дані. — Режим доступу: http://ukr.obozrevatel.com/sport/sport/32601-ukraina-vigrala-tri-zolota-na-kubku-svitu-z-vesluvannya.htm. — Назва з екрана. — Дата публікації : 22.05.2016. — Дата перегляду : 17.11.2016.

Старовойт Людмила Василівна

 Старовойт Людмила Василівна - кандидат філологічних наук, доцент, декан філологічного факультету (1987-1997), проректор з навчально-виховної роботи Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського (1996-2003), завідувач кафедри української літератури (1998-2009), Відмінник освіти України (1993).

Народилася у Баштанці Миколаївської обл. у 1948 р. Закінчила Баштанську СШ з золотою медаллю. Навчалася на філологічному факультеті Миколаївського державного педагогічного інституту ім. В. Бєлінського (1966-1970).

У 1980-1984 заочно навчалася в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту. Очолює наукову лабораторію літературного краєзнавства, головний редактор щорічного гуманітарного альманаху «Освітянські вітрила», який видається Миколаївським державним університетом з 2003 р. (Стаття Л. Старовойт «Специфіка психологізму в прозі Оксани Смоли присвячена дослідженню особливостей використання засобів психологізму в прозових творах молодої письменниці з м. Баштанки).

У 1996 р. у складі авторського колективу книги «Історія української культури» стала лауреатом обласної премії ім. Миколи Аркаса в номінації «Просвітницька діяльність». В 2004 р. нагороджена Грамотою Верховної Ради України.

У 1998—2009 роках вона завідує кафедрою української літератури. У 2010—2015 роках Л. В. Старовойт працювала на посаді доцента кафедри, під її керівництвом студенти неодноразово ставали переможцями наукових і творчих конкурсів.

Л. В. Старовойт є автором понад 80 наукових праць. Більшість із них присвячена вивченню творчості письменників Миколаївщини та історії освіти Миколаївщини. Вона підготувала ряд навчальних посібників для студентів і учителів. Серед них: «Письменники Миколаївщини»(2007); «Література Миколаївщини»(2014); «Література рідного краю»(1994, 2003)- у співавторстві; «Живлюща сила Ємигії»(2015)- у співавторстві; «Твоє життя — твій головний проект: технологія самовиховання»(2012)- у співавторстві.

В 1999—2009 роках очолювала редакційну колегію університетської газети «Педагог». У 2014 році як заступник головного редактора доклала значних зусиль для виходу колективної праці «Шевченківський енциклопедичний словник Миколаївщини»

Використані джерела:

Старовойт Людмила Василівна // Лауреати обласної премії ім. М. Аркаса: Альманах / Уклад. І. І. Александренко. – Миколаїв: «Можливості Кіммерії», 2006. – С. 78. 

Старовойт Людмила Василівна [Електронний ресурс] : Вікіпедія. Вільна енциклопедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрана.

Фощенко Роман Іполитович

19.07.1908 – 22.07.1970

 Фощенко Роман Іполитович — український режисер-документаліст. Народився 19 липня 1908 р. в с. Баштанка Миколаївської обл. в родині селянина. Навчався в Одеському державному технікумі кінематографії (1930). Закінчив Київський кіноінститут (1937). Працював режисером на Студії кінохроніки у м. Горькому (1937—1941), Центральній студії кінохроніки (1942—1944).

За період з 1944 року по 1970 він пише сценарії та створює 60 документальних фільмів, кіножурналів. В 1944 р. перейшов на Українську студію хронікально-документальних фільмів, де створив кінокартини: «Львівський собор», «Село відроджується» (1946), «На рідній землі» (1947), «Батьківщина кличе» (1948), «Дашава—Київ» (1949), «Музей Т. Г. Шевченка», «Мир переможе війну», «33-й Жовтень» (1950, у співавт. з Г. Тасіним), «Возз'єднана Україна» (1951), «Юні друзі природи», «Студенти Дніпропетровська» (1952), «Першотравень у Києві», «Пам'яті В. Г. Короленка», «50-річчя Львівської консерваторії» (1953), «Після трудового дня», «Харків» (1954), «Хімічний метод боротьби з бур'янами» (1956), «Перебування болгарської урядової делегації в Києві», «Рослинні білки — тваринам» (1957), «У кримському степу» (1958), «Репортаж 3 Республіканської виставки», «У лабораторіях українських вчених», «Всенародне свято», «Третя Дніпровська» (1959), «Дорогі наші жінки», «Весна студентська» (1960), «Безсмертя Кобзаря», «На Тарасовій горі», «Київ — місто-герой», «На землі батьків» (1961), «Україно — пісне моя» (1968) та ін. Був членом Спілки кінематографістів України. До 50-річчя проголошення Баштанської республіки кінорежисер Київської студії хронікально-документальних фільмів Роман Фощенко створив кінотвір «Сини Баштанської республіки» (1967) (онлайн-перегляд фільму на сайті www.kinobaza.tv).

Події Баштанської республіки знайшли своє відображення у романтичній трагедії українського письменника Ю. Яновського «Дума про Британку» (1937). Зіставляючи п’єсу з реальними колізіями, краєзнавці відзначають правдивість «Думи про Британку», називають і конкретних осіб, які могли бути прототипам Лавра Мамая, Романа та інших зображених у ній героїв. «Є всі підстави гадати, - пише, наприклад, В. Петренко в розвідці «Кришталева «Дума», - що прототипом хлопця став Роман Іполитович Фощенко, згодом відомий режисер, а тоді одинадцятирічний хлопчик. Ю. Яновський неодноразово зустрічався з ним, і Роман Іполитович ділився з письменником своїми дитячими спогадами про повстання».

Помер Р. І. Фощенко 22 липня 1970 року.

Web – ресурси

Фощенко Роман Іполитович [Електронний ресурс] : Вікіпедія. Вільна енциклопедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрана.

Нем’ятий Василь Миколайович

08.10.1926 – 25.02.1990

 Нем’ятий Василь Миколайович - доктор історичних наук, професор. Народився в с. Новогеоргіївка Баштанського р-ну 8 жовтня 1926 р. у селянській родині. В 1941 р. закінчив Привільненську середню школу і вступив на навчання до Миколаївського кораблебудівного інституту. У 1945–1947 роках навчався у Ворошиловградському військовому авіаційному училищі. 1958 року закінчив історичний факультет Одеського університету, у 1965 році - аспірантуру при Київському державному університеті. Того ж року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Партійне підпілля півдня України в роки Великої Вітчизняної війни (на матеріалах Миколаївської і Херсонської областей)», 1983 року йому було присвоєно вчений ступінь доктора історичних наук без захисту дисертації. З 1967 року — завідувач кафедрою Миколаївського кораблебудівного інституту імені С. О. Макарова. Автор понад 100 наукових праць.

Помер в Києві 25 лютого 1990 року.

Використані джерела

Шитюк, М. М. Нем’ятий Василь Миколайович / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров // Слава і гордість Миколаївщини / М. М. Шитюк, Є. Г. Горбуров, К. Є. Горбуров. – Миколаїв: Видавець Шамрай П. М., 2012. – С. 190—191.

Нем'ятий Василь Миколайович [Електронний ресурс] : Вікіпедія. Вільна енциклопедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрана.

Єсипенко Павло Євменович

29.06.1919 – 14.04.2013

 Єсипенко Павло Євменович народився 29 червня 1919 року в с. Баштанка Миколаївської області – видатний державний діяч України. Заступник голови Ради Міністрів УРСР (1975—1987 рр.). Заслужений будівельник України. Академік, член президії Академії будівництва України, доктор будівництва (2003 р.). Генерал армії козацтва. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1983 р.), лауреат премії імені академіка Буднікова. Член ЦК КПУ в 1976—1990 р. Депутат Верховної Ради УРСР 9—11-го скликань.

У 1938 році закінчив Миколаївський будівельний технікум та у 1958 – Дніпропетровський інженерно-будівельний інститут. П. Є. Єсипенко був учасником Другої світової війни. Має військові нагороди.

У 1963-1965 роках П. Є. Єсипенко – заступник начальника Головпридніпровбуду, 1965-1973 – заступник та перший заступник міністра сільського будівництва УРСР, а з 1973 по 1975 роки – міністр сільського будівництва УРСР. З 1975 по 1987 роки працював заступником Голови Ради Міністрів УРСР.

У цей час П. Є. Єсипенко очолював усю будівельну галузь України, проводив велику організаторську роботу з будівництва об’єктів важкої індустрії, оборонної промисловості, соціальної сфери, житлового будівництва, спортивних споруд тощо. Під його керівництвом побудовано тисячі об’єктів промислового та соціального призначення. Це результат його визначної та невтомної праці із спрямування зусиль усіх будівельників, колективів Держбуду, будівельних та галузевих міністерств України, обласних виконавчих комітетів.

Було побудовано понад 100 об’єктів оборонного призначення, понад 25,5 млн. кв. м житлової площі, біля 80 тис. місць у школах, 60-70 тис. місць у дитячих садках, біля 15 тис. місць на об’єктах профтехосвіти, значна кількість лікарень та поліклінік. У 1977 році він був призначений Головою Олімпійського комітету УРСР.

Наш земляк завжди переймався проблемами району, надавав вагому допомогу Баштанському району у будівництві, розширенні та укріпленні  об’єктів соціально-культурної сфери.

Під час його перебування на посадах вищих органів влади, за кошти резерву Ради Міністрів УРСР на території центральної районної лікарні збудовано 4-х поверховий лікувальний корпус, виділялися кошти на будівництво житла для працівників Баштанського сирзаводу, вчителів та лікарів району, для благоустрою (асфальтування) міста Баштанка та сіл району. За його допомоги було виділено кошти на проведення газифікації і каналізаційної системи в Баштанському районі.

9 травня 2012 року за участю Єсипенка П. Є. на приміщенні загально-виховного комплексу «Віночок» м. Баштанка встановлено меморіальну дошку на його честь та на честь його брата Єсипенка Григорія Євменовича, також відомого громадського діяча.

Звання «Почесний громадянин Баштанського району» Єсипенку П. Є. присвоєно відповідно до рішення районної ради від 7 вересня 2010 року №17 «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Баштанського району» Єсипенку П. Є.».

Єсипенко П. Є. помер 14 квітня 2013 року. Похований у Києві, на Байковому цвинтарі.

Використані джерела

Шушківський, А. І. Єсипенко Павло Євменович / А. І. Шушківський // Енциклопедія Сучасної України. - Київ, 2009. - Т. 9. Е-Ж. - С. 460.

Пам’яті Павла Євменовича Єсипенка //Голос Баштанщини. – 2013. – 20 квіт. – С. 2.

Дубогрій, Ю. Пам’ятна дошка – видатним землякам / Ю. Дубогрій // Голос Баштанщини. – Баштанка сьогодні. – 2012. – 26 трав. – С. 1.

Ми пишаємося талановитими земляками // Голос Баштанщини. – Баштанка сьогодні. – 2010. – 18 верес. – С. 2.

Інтернет-ресурси

Єсипенко Павло Євменович [Електронний ресурс] : Вікіпедія. Вільна енциклопедія : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uk.wikipedia.org/wiki. – Назва з екрана.

Єсипенко Павло Євменович : 100 провідних будівельників та архітекторів України [Електронний ресурс] : Українська конфедерація журналістів : [веб-сайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://who-is-who.ua/main/page/budarh2009/29/422. – Назва з екрана.