Я маю право!

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Міністерством юстиції України наказом від 2 жовтня 2019 року № 3069/5 «Про внесення зміни до пункту 10 розділу III Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» оновлено Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Міністр юстиції України, його перший заступник або заступник Міністра з питань державної реєстрації зможуть повернути скаргу на повторний розгляд комісії з мотивів невідповідності висновку вимогам законодавства та/або якщо комісія не дослідила обставини скарги в повному обсязі. За потреби повторний розгляд відбуватиметься з повторним викликом сторін.

За результатами повторного розгляду подаватиметься новий висновок, у якому враховуються або відхиляються зауваження Міністра юстиції, його першого заступника або заступника Міністра з питань державної реєстрації з відповідним обґрунтуванням.

Крім того, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 6 вересня 2019 року № 2825/5 «Про затвердження Змін до Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації» також було внесено зміни до Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Зміни торкнулися структури та складу комісії, прав та обов'язків її членів, а також порядку її роботи.

До складу комісії входитимуть заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, посадові особи структурних підрозділів апарату Мін'юсту за напрямом державної реєстрації, а також можуть входити за згодою представники інших державних органів, громадських об'єднань, інші особи. Головою та секретарем комісії визначатимуться посадові особи Мін'юсту.

Доповідача за скаргою визначить голова комісії за принципом рівномірного розподілу скарг між членами з урахуванням розташування їх прізвищ у списку відповідно до абетки та черговості надходження скарг.

Мін'юст забезпечуватиме звуко- та відеофіксацію засідань комісії.

За спільним узгодженим рішенням скаржника (його представника) та суб'єкта оскарження останні зможуть самостійно проводити звуко- та відеофіксацію роботи комісії з питання, що розглядається, крім заслуховування доповідей членів комісії, внесення ними пропозицій, їх обговорення та голосування.

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 843 «Про внесення змін до Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації» оновлено та вдосконалено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації. Постанова набрала чинності 21 вересня.

Прийнятою постановою запроваджено 5-денний термін для аналізу Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (антирейдерська комісія) поданої скарги на предмет її оформлення. Такий аналіз здійснюватиметься до розгляду скарги по суті та дасть змогу скаржнику своєчасно забезпечити усунення допущених недоліків.

Якщо у суб'єкта розгляду скарги наявні інші скарги з питання, порушеного в ній, їх розгляд по суті об'єднуватиметься та здійснюватиметься у строки, які обраховуються з дати реєстрації скарги, поданої раніше.

У разі коли встановлено, що скаргу оформлено без дотримання вимог, визначених законами, суб'єкт розгляду скарги на підставі висновку комісії прийматиме мотивоване рішення про відмову в її задоволенні без розгляду її по суті із зазначенням вичерпної інформації про підстави для такої відмови. Згадане рішення у формі наказу не позбавляє особу права на повторне звернення із скаргою в межах визначених строків.

Крім того, вичерпна інформація щодо підстав для відмови, вказана в рішенні суб'єкта розгляду скарги, як і оприлюднення рішень на веб-сайтах Мін'юсту, як очікується, зробить діяльність Комісії більш прозорою. Причому рішення, прийняте за результатом розгляду скарги, висновки комісії із знеособленими персональними даними щодо наведених суб'єктів та об'єктів невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення оприлюднюватимуться не лише на офіційних веб-сайтах Мін'юсту, а й на веб-сайтах головних територіальних управлінь юстиції Мін'юсту в АР Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі.

Нагадаємо, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;

3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;

4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

 

5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;

6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:

1) повне найменування (ім'я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім'я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;

2) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, порушені на думку скаржника;

3) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;

3-1) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення, повідомлення або реєстраційної дії державного реєстратора та/або внесення відомостей до Єдиного державного реєстру;

4) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складення скарги.

До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням законодавства про працю».

Документом затверджено:

- порядок здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю;

- порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю.

Важливим є те, що інспектор праці повинен повідомити про проведення інспекційного відвідування об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Однак інспектор може не повідомляти про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових, якщо вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Про проведення виїзної перевірки уповноважена посадова особа повинна повідомити об'єкту нагляду не пізніше ніж за п'ять робочих днів до її початку.

Крім того, згідно з затвердженими змінами штрафи будуть накладатися Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Відповідні штрафи будуть накладатися на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв'язку з невиконанням вимог припису;

- акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

- акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

- акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою відповідних документів.

Штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб'єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються:

- у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад;

- органами державної виконавчої служби.

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

17 вересня, набув чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019        № 169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води», яким затверджено Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення (ЦО) та постачання гарячої води (ПГВ).

Рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ПГВ приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення постійно діючоъ комісії на місцях.

Питання відносно відключення споживачів від мереж розглядає зазначаена комісія.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ПГВ за участю заявника чи його уповноваженого представника.

Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ПГВ та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Для відключення від ЦО або ПГВ власник (співвласники) забезпечує розробку проекту відключення, який повинен відповідати вимогам діючих державних будівельних норм і правил, і проекту системи індивідуального або автономного теплопостачання будівлі, який розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту і повинен відповідати вимогам діючих державних будівельних норм і правил.

Відключення може здійснювати виконавець відповідної комунальної послуги або оператор зовнішніх інженерних мереж, а також залучений ліцензований суб'єкт господарювання.

Відключення будівлі від ЦО та/або ПГВ здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 1 вересня.

Витрати, пов'язані з відключенням, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених законом.

Крім того, документ містить порядок відокремлення (відключення) власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків від ЦО та ПГВ.

Так, власники квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, приєднаного до ЦО та ПГВ, мають право відокремити (відключити) свою квартиру чи нежитлове приміщення від ЦО та ПГВ у разі, якщо на день набрання чинності Законом "Про житлово-комунальні послуги" не менше як половина квартир та нежитлових приміщень цього будинку відокремлена (відключена) від ЦО та ПГВ, та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.

Інформація про перелік багатоквартирних будинків, у яких не менше ніж половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від ЦО та ПГВ, розміщується на офіційних веб-сайтах органів місцевого самоврядування, виконавців відповідних комунальних послуг.

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

Сьогодні, 16 травня, у газеті "Голос України" опубліковано Закон № 2704-VIII "Про забезпечення функціонування української мови як державної", прийнятий Парламентом 25 квітня.

Слід зауважити, що Законом передбачено особливий порядок набрання чинності. Він набуває чинності через два місяці з дня опублікування, крім низки положень, які набувають чинності в різні строки.

Загалом, прийнятий Закон спрямований на регулювання порядку застосування української мови як державної в публічних сферах суспільного життя. Дія цього Закону не поширюється на мову релігійних обрядів і на сферу приватного спілкування між особами.

Законодавчим актом встановлено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Порядок функціонування і застосування державної мови визначається виключно законом.

Закон визначає статус української мови як єдиної державної мови і передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Законом встановлено, що кожний громадянин України зобов'язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Держава організовує безкоштовні курси української мови для дорослих та забезпечує можливість вільно опанувати державну мову громадянам України, які не мали такої змоги.

Володіти державною мовою згідно із Законом та застосовувати її під час виконання службових обов'язків зобов'язані:

вищі посадові особи держави, народні депутати;

державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування;

голови місцевих державних адміністрацій, їх перші заступники та заступники;

службовці Національного банку України;

особи начальницького (середнього і вищого) складу Національної поліції, інших правоохоронних та розвідувальних органів, посадові особи інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

особи рядового, сержантського і старшинського складу Національної поліції, інших правоохоронних, розвідувальних органів, інших органів, яким присвоюються спеціальні звання;

прокурори;

судді, які обрані чи призначені відповідно до Конституції та здійснюють правосуддя на професійній основі, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя та інші посадові та службові особи.

Законом встановлено вимоги щодо відповідного рівня володіння державною мовою, які встановлює Національна комісія зі стандартів державної мови; рівні володіння державною мовою.

Нагадаємо, 25 квітня Верховна Рада на своєму пленарному засіданні прийняла в другому читанні та в цілому Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (на базі законопроекту № 5670-д), з техніко-юридичними правками. Закон підтримало 278 депутатів. Президент підписав Закон про українську мову 15 травня.

Консультує начальник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Роман Возняк

 

З 1 травня введено в дію Закон "Про житлово-комунальні послуги". Законом передбачено такі нововведення.

1) Введено житлову послугу з управління багатоквартирним будинком, яка включає:

- утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

- купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

- поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Комунальними послугами є постачання та розподіл природного газу, постачання та розподіл електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

2) Закон вводить нову послугу з управління багатоквартирним будинком, за яку треба платити окремо.

Управителі багатоквартирним будинком мають скласти іспит і отримати сертифікат.

Якщо жильці будинку, в якому не створено ОСББ, не обрали форму управління будинком та управителя, виконавчий орган місцевої ради зобов'язаний оголосити і провести такий конкурс у тримісячний строк з дня отримання протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку із проханням призначити управителя. Рішення щодо цього питання вважається прийнятим, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 % загальної площі всіх приміщень багатоквартирного будинку.

3) З 1 травня діють нові  правила надання послуг з поводження з побутовими відходами, затверджені постановою Кабміну від 27 березня № 318 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України».  Тарифи визначаються окремо за кожною послугою поводження з побутовими відходами та за видами побутових відходів (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, небезпечні). Формування тарифів на вивезення, перероблення, захоронення побутових відходів здійснюється з урахуванням витрат за кожною послугою та в розрізі операцій, облік яких ведеться суб'єктом господарювання окремо.

4) Щодо тепло- та водопостачання - Закон «Про житлово-комунальні послуги» і Закон «Про комерційний облік тепло- і водопостачання» передбачають оплату отриманих мешканцями води і тепла за показаннями загальнобудинкового лічильника. Питання розподілу об'ємів спожитих комунальних послуг між мешканцями багатоквартирних будинків врегульовано  наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 № 315 «Про затвердження Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг». Визначено, що спожиті усіма мешканцями багатоквартирного будинку вода та тепло оплачуватимуться за показниками загальнобудинкового лічильника, але з урахуванням показань квартирних вузлів обліку:

- для будинків, де усі приміщення оснащені лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між усіма споживачами пропорційно до обсягу споживання.

- для будинків, де частина приміщень не оснащена лічильниками холодної води, обсяг небалансу розподіляється між споживачами, які не мають лічильників, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються послугами.

Крім того, в тарифах на тепло врахують до 10% наднормативних втрат, а тарифи на воду будуть залежати від розміру зарплат і курсу валют.

5) До 1 травня 2020 року співвласники багатоквартирних будинків (всі власники квартир або інших приміщень в будинку) зобов'язані обрати модель (індивідуальний або колективний договір) організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг щодо кожного виду комунальної послуги, а комунальники - укласти із такими співвласниками індивідуальні або колективні договори. Якщо модель не обрана, укладатимуться індивідуальні договори про надання комунальної послуги. Електроенергія та газ постачаються виключено на основі індивідуальних договорів.

6) Крім того, з 1 травня боржникам почнуть нараховувати пеню за прострочку оплати комуналки: пеня встановлюється в договорі і не може перевищувати 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 % загальної суми боргу. Пеня нараховується з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку внесення плати за житлово-комунальні послуги.

Пеня не нараховується за наявності заборгованості з пільг та субсидій або заборгованості з оплати праці споживача, підтвердженої належним чином.

Звертаємо увагу, що при стягненні боргу за комунальні послуги через суд застосовується 3-річна позовна давність, і часткова оплата ж/к послуг її не перериває, тобто споживач може не платити борг, якому більше трьох років. Таку правову позицію висловив ще Верховний Суд України (Постанова від 22 березня 2017 року). В свою чергу Велика Палата нового Верховного Суду зазначила: якщо суд скасував ж/к тарифи, оплачені послуги мають перерахувати (Постанова від 16 січня 2019 року, справа N 757/31606/15-ц ).

Крім того, комунальники заплатять штраф, якщо оприлюднять списки боржників за комунальні послуги.

Також, споживачі, які вчасно не передали покази лічильників, платять за житлово-комунальні послуги за нормами споживання.

7) Споживачі мають право вимагати проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком.  Постановою Кабміну від 27 грудня 2017 року № 1145 «Про затвердження Порядку проведення перевірки відповідності якості надання деяких комунальних послуг та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором про надання відповідних послуг» визначено порядок  перевірки відповідності якості надання послуг з постачання тепла і гарячої води, водопостачання і водовідведення, вивезення побутових відходів та послуг з управління багатоквартирним будинком параметрам, передбаченим договором. Якість ж/к послуг перевіряє виконавець або управитель багатоквартирного будинку за усною, телефонною або письмовою заявою споживача, направленою поштою або на e-mail. У зверненні обов'язково зазначається прізвище, ім'я та по батькові, місце фактичного проживання споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги. Споживач також має право звернутися до уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання послуг.