Герої соц Праці

Деталі
Категорія: Герої соц Праці

Поточилов Артем Григорович

20.10.1908 – 24.12.1973.

Народився 20 жовтня 1908 р. в с. Явкине Баштанського р-ну. Працював комбайнером в Явкинській МТС. За високі трудові досягнення у вирощуванні високих врожаїв зернових культур в 1949 р. удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 01.08.1949 р.) На своєму комбайні він щорічно намолочував по 8тис. ц. зерна.

Обирався депутатом Верховної Ради УРСР у двох скликаннях: 4-му (1955р.) та 5-му (1959р.)

Першим в Миколаївській області виступив ініціатором соціалістичного змагання серед комбайнерів за оволодіння кількома професіями. Працюючи комбайнером, керував роботою тракторної бригади МТС. Його досвід широко пропагувався на Всесоюзній сільськогосподарській виставці в Москві.

Помер 24 грудня 1973 р.

Використані джерела:

Поточилов Артем Григорович // Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне вид. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 354—355.

История городов и сел Украинской ССР [Текст]: в 26-ти т.: Николаевская область / Гл. редкол.: П. Т. Тронько и др.; Редкол.: В. А. Васильев и др. – Київ, 1981. – С. 56.

Поточилов Артем Григорович // Південна правда. – 1973. – 26 груд.

Поточилов Артем Григорович // Бугская заря. – 1949. – 2 авг.

Деталі
Категорія: Герої соц Праці

Чигрин Семен Лук’янович

Народився в Баштанці у 1906 р. Працював механізатором в Баштанській МТС. На збиранні врожаю в 1948 році комбайнер С. Л. Чигрин комбайном «СК» зібрав 652 га зернових і намолотив 11300 цнт зерна.

За доблесну працю та високі показники на збиранні врожаю зернових культур в 1948 році Чигрин С. Л. удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці.

Використані джерела:

Чигрин Семен Лук’янович // Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне вид. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 374.

Деталі
Категорія: Герої соц Праці

Єрешко Василь Терентійович

17.06.1928 – 05.11.2004.

 

Народився 17 червня 1928 року в м. Баштанка в сім’ї селянина. Шкільне навчання перервала жорстока війна. Відразу ж після її закінчення в 1945 році  Василь Терентійович поступає на курси трактористів при Баштанській МТС. Так почалась трудова діяльність 17-літнього юнака.

Більшу частину свого життя віддав Василь Терентійович рідній землі. Працював трактористом, потім в 1952 році, коли було створено колгосп ім. Комінтерну, Єрешко В.Т. став працювати обліковцем польової бригади, а згодом – бригадиром. Працював сумлінно, під його керівництвом бригада досягала добрих результатів, тому Василя Терентійовича було призначено керуючим ІІ-м відділком колгоспу. В 1966 році хлібороби цього відділку зібрали по 32,2 цнт. озимої пшениці на площі 970га. Це було великим досягненням у вирощуванні зернових, тому керуючому відділком того року було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.

Заслужений хлібороб працював до 1988 року, віддаючи свої знання та працю рідній землі, передаючи свій багатий досвід молодому поколінню. В 1988 році Василь Терентійович вийшов на пенсію.

Помер 5 листопада 2004 р.

Використані джерела:

Єрешко Василь Терентійович // Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне вид. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 318.

Єрешко Василь Терентійович [Фото] // Миколаївщина: Фотоальбом. – Київ : «Мистецтво», 1979.

Деталі
Категорія: Герої соц Праці

Махно Віталій Митрофанович

Нар. 05.02.1929.

 

Народився 5 лютого 1929 року в с. Трудове Баштанського району в селянській сім’ї. Вчився в початковій школі села Трудове, потім в Андріївській школі, та навчання перервала війна. Пізнав на собі всі страхіття гітлерівської окупації. 

Після війни вступив до Миколаївського морехідного училища. По його закінченні в 1947 році став працювати в Миколаївському торговому порту слюсарем-кранівником. Звідти й був призваний в 1949 році до лав Радянської Армії. Після демобілізації повернувся в рідне село. Працював в місцевому колгоспі механізатором.

З березня 1955 року навчався у Снігурівському районі в училищі механізації. З 1959 року – бригадир тракторної бригади. За свою любов до рідної землі, сумлінну працю Махно В.М. був нагороджений в 1968 році медаллю «За трудову доблесть». В 1971 році за високі досягнення і трудову доблесть нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Після створення механізованих загонів в 1972 році Махно В. М. очолює мехзагін №3 колгоспу «Комуніст». На цій посаді він працює до 1974 року. За високі досягнення у вирощуванні врожаїв зернових культур в 1973 році Махно В.М. нагороджений орденом Леніна.

В 1976 р. за видатні успіхи, досягнуті у Всесоюзному соціалістичному змаганні, проявлену трудову доблесть у виконанні планів та соціалістичних зобов’язань по збільшенню виробництва та продажу державі сільськогосподарських продуктів Махну В.М. присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням другого ордена Леніна та золотої медалі «Серп і Молот».

У 1982 р. Віталій Митрофанович році закінчив Новобузький технікум механізації та електрифікації сільського господарства. З 1984 р. працює інженером в колгоспі, з 1989 р. – пенсіонер, але ще 7 років віддає свою працю рідній землі. З 1996р. - на заслуженому відпочинку.

Використані джерела:

Махно Віталій Митрофанович // Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне вид. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 337—338.

Деталі
Категорія: Герої соц Праці

Іванець Олександр Іванович

28.05.1937 – 10.05.2002

Народився 28 травня 1937 року в с. Красний Став Баштанського району в селянській сім”ї. В 1951 році переїхав в с. Перемогу. Після закінчення школи в 1956 році був призваний до лав Радянської Армії. Служив в Групі радянських військ у Німеччині.

Повернувшись додому, працював трактористом, потім комбайнером на ІІ відділку радгоспу «Баштанський», а згодом і очолив цей відділок. Працював сумлінно, завжди був першим у змаганні, нагороджувався багатьма грамотами, цінними подарунками, знаками ударника п’ятирічок. А в липні 1966 року за високі досягнення в сільськогосподарському виробництві та успішну трудову діяльність Іванець Олександр Іванович був нагороджений Орденом Леніна.

В 1973 році вступив на заочне відділення Новобугського технікуму механізації і в 1975 році успішно його закінчив. В цей же час, в 1973 році за високі показники при збиранні врожаю був нагороджений другим Орденом Леніна та удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці з врученням золотої медалі «Серп і Молот».

В 1997 році вийшов на пенсію та серцем залишився на хліборобській ниві. Чим міг, допомагав своїм односельцям у вирощуванні добрих хлібів.

Помер 10 травня 2002 р. Похований в с. Лоцкине Баштанського району.

Використані джерела:

Іванець Олександр Іванович // Золоті зірки Миколаївщини: Енциклопедичне вид. – Миколаїв: Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2005. – С. 319.

Іванець Олександр Іванович [Фото] // Миколаївщина: Фотоальбом. – Київ : «Мистецтво», 1979.