До Дня пам'яті і примирення та Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні запрошуємо читачів ознайомитися з книгами славнозвісного художньо-документального циклу «Голоси Утопії» білоруської письменниці Світлани Алексієвич.
Перша книга - «У війни не жіноче обличчя». За цю книгу Світлана Алексієвич одержала Нобелівську премію в 2015 році. Це книга-сповідь, документ людської пам'яті, запис історій жінок, яким війна дала в руки зброю для захисту рідної землі від фашизму. Ця книга - про війну очима жінок, молодих дівчат, які були медсестрами, санінструкторами, саперами, снайперами, кулеметницями, пралями, кухарками і воювали нарівні з чоловіками. Вони відверто розповідають не тільки про те, як билися з ворогом, але й про те, про що не прийнято було говорити: як важко було їм воювати серед чоловіків, а потім – як важко жити після перемоги. Всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, але всередині залишатися справжніми жінками…
Друга книга «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» - це збірка спогадів дітей війни. Це історії різних людей про епізоди їхнього дитинства, що прийшлося на 1941—1945 роки, історії хлопчиків і дівчаток, яким довелося подорослішати добре якщо в 12—14 років, а комусь і в п’ять або в сім… На їхніх очах вбивали сусідів, друзів, батьків, братів і сестер; їм доводилося турбуватися про молодших дітей, які залишалися, вони намагалися вижити в концентраційних таборах, не померти з голоду...
Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у безлічі людей, хто був дитиною в ті страшні роки, і книга ця — жахлива правда про ту війну, як її бачили діти. Діти, які раптово були позбавлені всього, що було таким звичним: будинку, тепла, батьків, їжі... Які не розуміли, за що вбили їхніх батьків, зруйнували їхній будинок?.. За що у них вкрали дитинство?...
Крізь роки чуємо проникливі голоси дітей війни: теперішніх робітників, учителів, льотчиків, художників, поштарів, поварів, науковців, інженерів… Усі вони зливаються в одну книгу - «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» — книгу подвигу дитячої пам’яті….